Header image

 

         
           
 

Початок подорожі

Рим

На сході Сицилії

На заході Сицилії

 

4-й день. Roma – Palermo – Cefalu – Mistretta (187 км). Поснідали, зібрались – і в аеропорт, на Сицилію!  Попереджаємо, що хоча залізничні експреси до Фьюмічіно відходять з вокзалу практично за графіком, проте номер перону оголошують хвилин за 10-15 до відходу поїзда, а от іти, та ще й з багажем, до цього найдальшого перону, доведеться хвилин 10-12 (добігти можна і швидше). Тому краще заздалегіть починати висуватись в цьому напрямку (хай навіть на табло ще й не з’явився номер перону, місцеві так і роблять). Щоправда, машиністи – народ гуманний і можуть трохи затримати відправлення, очікуючи гостей столиці, що поспішають зі своїми ношами.
Так само і Alitalya: наш літак вилетів хвилин на 20 пізніше, проте в Палермо ми прибули суворо за розкладом.
Машину ми попередньо замовили в місцевій «прокатці» Sicily-by-car (www.autoeurope.com). Увага! Їх чимось не задовольнили наші українські міжнародні «права». Тому ми просто перейшли до сусіднього офісу Hertz, де все владналось без проблем, от тільки прокат коштував на 200 євро дорожче… До речі, співробітники Hertz теж не змогли зрозуміти і пояснити причину відмови нам у  Sicily-by-car. Можливо місцевим просто ліньки було – ми прибули саме перед сієстою, а це святе! Правило сієсти поважають і свято шанують на всьому острові, врахуйте це!
Отримали ми свою Lancia Y  та й пустилися у подорож Сицилією. Від Палермо, вздовж берега, вирушили на схід до місця нашої ночівлі. По дорозі заїхали роздивитись містечко Чефалу.

Спокій, море, норманнський собор над тихим трохи сонним містечком, маленький ресторанчик на березі, свіжі мідії (cozze), та ще й  по склянці місцевого червоного (хай і не найкращого) …Чого ще бажати?!

До місця нашої першої ночівки www.agriturismosantasofia.it  добрались ще засвітла.

Містретта – невелике типове сицилійське містечко в горах, поза туристичними шляхами.
Господарі B&B привітні, з будиночка, що приліпився на схилі гори, відкривається чудовий вид. Друга половина будинку – їхній же ресторанчик.

Під час вечірньої прогулянки Містреттою ми були вражені кількістю дорогих, великих авто тут, на бідному італійському півдні. Такого не побачиш навіть на заможній півночі Італії …

Все з’ясувалось після розмови з місцевими. Містретта – регіональний центр недалеко від Палермо, зі своїми судом, квестурою, трибуналом, магістратурою і т.п. І на недешевих машинах їздять прості місцеві чиновники, їхні близькі і просто шановні люди. Cocieta honorata! Як це нам знайомо з України! А ще до болю знайомі відверто «діряві», на противагу всій Італії, дороги.

РЕМАРКА: Такий «неіталійський» стан доріг характерний для всієї Сицилії, щоправда і грошей за проїзд такими автомагістралями не беруть. Водієві треба бути готовим до того, що у горах частина дороги може просто «просісти», а швидкісною трасою доведеться кривуляти між вибоїнами. А ще – загальна зневага до правил дорожнього руху: поняття обмеження швидкості у народу відсутнє, а важіль  індикації поворотів взагалі невідомо для чого встановлено на кермі.

5-й день. Mistretta – - Taormina (182 км). Зранку прогулялись горами, поснідали і з нетуристичної Містретти вирушили до туристичної столиці острова – в Таорміну.
По дорозі туди вирішили об’їхати навколо Етни, але саме в цей час вона загорнулась у хмари (мабуть, задрімала), проте околиці були чудові.

В перлину Іонічного моря, Таорміну приїхали через 2,5 години й оселились в готелі Hotel La Pensione Svizzera  (www.pensionesvizzera.com): і в центрі міста, і разом з тим на тихій вуличці, що в туристично-людній Таорміні неабияк цінується! З вікон нашого номера відкривався чудовий вид на море і гори, а поруч – станція канатної дороги для спуску до моря.
Оскільки сезон ще не розпочався, відпочивальників і просто туристів на вулицях міста було небагато, місць в ресторанах – більше ніж бажаючих поїсти, а краєвиди у місті і поза ним – справді пречудні!

РЕМАРКА: Щодо сицилійської кухні, то вона надзвичайна, і ми в цьому мали змогу переконуватись щодня і в маленьких містечках, і у великих містах. Принаймі нам все сподобалось.  А ось вином, точніше його якістю, ми були неприємно вражені. У Римі (Лаціо) ми з задоволенням пригощались навіть місцевими винами в тратторіях, а от на Сицилії… Якщо ще в Містретті якість вина ми списали на регіональні особливості, то в Таорміні ми вже пили DOC, а воно все одно було ніяке. Як біле, так і червоне. Пізніше, поговоривши з господарями барів та винотек ми з’ясували, що в Сицилії виробляють лише кілька вин DOC, всі інші – GT. При цьому наші співрозмовники радили все ж таки купувати не DOC , а брати  Geografico tipico! І справді, воно не тільки дешевше, а часом і краще. При цьому ще варто прислухатись до рекомендацій місцевих, бо пляшка від пляшки різниться.

З настанням сутінок кратер Етни, яку видно майже з усіх точок Таорміни, почав жевріти червоними іскринками лави….

6-й день. Taormina – Siracusa (141 км). Запланована на сьогоднішній день відстань була мінімальна, поспішати не було потреби. Їхали східним узбережжям Сицилії. Дорогою зупинились біля Островів Циклопа (Isole dei Ciclope) – саме тут, якщо вірити Гомеру, засліплений Одісеєм циклоп Поліфем жбурляв оці саме валуни в його корабель.

Вже до сієсти ми були в Сіракузах. Наш B&B www.alfeoearetusa.com розташований майже на самому мису старого міста між Castello Manjache і джерелом Альфео і Аретузи і, судячи з мапи, доїхати до нього було нескладно. Але саме в цей час у старому місті повним ходом йшла реконструкція, потрібна нам вулиця була перекрита. Та біля знаків стояли дівчата-поліцейські, які люб’язно і детально пояснили нам як проїхати до потрібного будинку. Дотримуючись їхніх інструкцій і  з допомогою їх люб’язних колег об'їхали повне коло по півострову і виїхали з нього. Зробили другу спробу і від джерела (поліція на цей час вже відбула на сієсту) у відчаї подзвонили Массімо, господарю B&B. Він з’явився за 4 хвилини і вже через 5 хвилин ми запаркувались біля його будинку! На наше питання а як же поліцейські, Массімо відповів: «Все нормально, це Сицилія, вони самі нічого тут не знають, але завжди порадять і розкажуть. У нас і на дорогах вказівники такі ж самі!». Надалі ми неодноразово мали змогу переконатись у цьому. Ті, хто піде за нами, пам’ятайте: це Сицилія, не Європа!
B&B був чудовим! Затишна мансарда над помешканням господаря, зі всіма зручностями, кухнею і величезною сонячною терасою з розкішним видом на гавань і місто! А поруч, на набережній, ресторан з найсвіжішими дарами моря, де ми ввечері скуштували сирі (crude) cozze, vongule, ostriche – те, що не змогли знайти минулої весни на Корсиці! Життя прекрасне як сицилійський апельсиновий сік!

7-й день. Siracusa - Piazza Armerina (138 км).Снідали в маленькому барі на набережній. Припікало сонечко, місцеві аксакали не поспішаючи обговорювали події дня та останні футбольні новини. Гарячі круасани, кава, запах моря – добре!

Поспішати не було куди, неспішно проїхались сицилійськими південними просторами, маленькими містечками від Сіракуз до Міста Мозаїк – Пьяцца Армеріна, що зайняло вершечок одного з численних пагорбів. B&B, який ми замовляли, мав красиву назву «Мій будиночок в саду»  (www.myhouseinthegarden.com). Уявляєте наше здивування, коли, вдершись крутими вуличками на вершечок міста а потім спустившись з нього  до підніжжя пагорба, ми побачили наш дім в чистому полі, серед городів! Проте все інше було дуже непогане: і сніданок на великій кухні з мамою Марією, яка прямо при нас приготувала домашній хліб з в’яленими помідорчиками і оливковою олією, і комфортні стильні кімнати. Ну не підріс ще садочок, що поробиш! А от якщо ви запитаєте у господарів адресу тратторії Da Janne (це їхні знайомі), то ви назавжди запам’ятаєте справжню сицилійську неймовірно смачну вечерю в малесенькому сімейному закладі на 4 столики хазяйки Жаннет і її чоловіка.

Містечко Piazza Armerina дуже сицилійське, з собором (звичайно ж епохи Відродження), замком-фортецею тих же часів, вуличками-кривульками. А поруч з містом знаходяться розкопки римської вілли (Villa Romana de Casale , 3-4 вв до н.э.), що належала одному з намісників часів імператорів Максиміана і Діоклетіана.

Місце й справді неповторне, площі мозаїчних підлог величезні, сюжети різноманітні, а сама вілла чималенька. Подивитись це варто, на жаль фотографії не можуть передати всієї краси. А схили пагорбів, уквітчані величезними кущами дикого розмарину та мімози. Весна!

8-й день. Piazza Armerina – Agrigento. Valle dei Templi (181 км). Нам все настільки сподобалось, що навіть дощ, який зненацька вперіщив зранку, не зміг змінити наш настрій. Щоправда, він трохи стишився щойно ми сіли в машину і вирушили в Долину храмів.
Назвати вдалим наш вибір ночівлі (B&B Valle dei Tempi Concordia) цього дня не можна, хіба що вид з балкончика на храми справді відмінний.
А от щодо самої долини, то це треба побачити!

 

Поруч з долиною, на березі Середземного моря, ще в давньогрецькі часи був порт і місто, причому доходи городян були настільки великі, що вони спорудили цілих 7 храмів. Більшість з них, на жаль, постраждали від землетрусів, але й ті, що збереглись у більш-менш первісному стані, справляють враження. Навіть на нас, що побували у Греції. До речі, в припортовому містечку поруч з Долиною можна непогано перекусити дарами моря і лісу.

Далі >>

   
     

 

Початок   Подорожі   Хто ми   Чому   Контакти