Header image

 

         
           
 

Початок подорожі

Mонтекарло

Пьємонт

Нижня Австрія

 

Mонтекарло

Mонтекарло
Отже, «смак» перший – італійський.
Час:  27 грудня 2009 – 05 січня 2010 року.
Маршрут: Київ – Treviso (авіапереліт) – MontecarloZoagliSinioParmaBolognaTreviso (авіапереліт) – Київ
Протяжність сухопутної частини маршруту –  1390 км

1-й день Montecarlo.  Переліт з Києва до Тревізо зробили на Wizzair, в аеропорту взяли авто напрокат і поїхали собі не поспішаючи в Тоскану, де, на пагорбі неподалік від Лукки,  височить маленьке містечко з гучною назвою – Монтекарло. Чому саме туди? Відповідь проста – якось в Луцці під час вечері ми покуштували неймовірне біле вино «Іl Conte Bianko», а коли заходились пізніш його шукати в інших містах нас спіткала невдача – вина просто ніде не було! Ми зрозуміли, що його треба шукати тільки там, де виробляють, а виробляли його у невеликій виноробні поблизу від містечка Montecarlo (http://www.comune.montecarlo.lu.it/cgi-bin/info_fattoria.cgi?id=5 ). Оскільки там всі кімнати були вже замовлені, ми вирішили оселитись неподалік в самому містечку.

І рішення було вірне – у трьох місцевих ресторанчиках і одній винотеці був не тільки «Іl Conte Bianko», а й інші не гірші, ба ще й кращі місцеві білі вина! Взагалі, виявилось, що «Вина Montecarlo» це вельми відомий бренд (особливо білі вина), хоча здебільшого їх можна купити тільки в луккській місцевості. А як смакують ці вина під тосканські страви, що їх подають у монтекарлівських ресторанчиках! Паста з білими грибами, трюфелями, стейки, фрітата (яєчня) – це далеко не повний перелік гастрономічних насолод. І весь цей вирій смаку відтіняють прохолодні ароматні з «іскристим» присмаком білі вина і тонкі, з глибоким смаком, що вміщує в собі безліч присмаків, вина червоні. Плюс насолода від самого містечка, навколишніх краєвидів та неповторно свіжого повітря з постійним легким ароматом палаючих дров – в Montecarlo полюбляють топити деревиною.

002 004 006

Доповнює насолоду від міста «наш» B&B (www.anticadimorapatrizia.com), розташований у старому домі, що належав колись місцевій вельми поважній родині, а зараз ним опікувалось молоде подружжя. Вони намагаються зберегти не тільки саму будівлю (скоріш за все – це вимога громади), але й неповторну атмосферу маленького провінційного palazzo. Гостей чекають старі, але в гарному стані, кімнати і сніданок у старовинній столовій з величезним (не менше людського зросту) каміном. Є там і маленька енотека (все ж таки Монтекарло…). А на даху розташована невелика засклена тераса, з якої видно практично всю лукську долину!

Увечері наші друзі запросили нас на вечерю в Osteria Livornese (http://local.libero.it/montelupo-fiorentino/aziende/osteria-livornese-vl-umberto-montelupo-fiorentino ) в маленькому містечку Montelupo. Приємність від зустрічі з друзями тільки збільшувалась від виключній якості дарів моря, збагачених неповторною ліворнійською кухнею. А смак всіх блюд був надзвичайним! Хоча Montelupo і не стоїть на морі, проте таких смачних молюсків та ракоподібних ми не їли ніде і ніколи… Про всяк випадок, для тих, хто захоче перевірити наші враження наводимо адресу остерії:  ‎ Osteria Livornese, Viale Umberto I, 2, 50056 Montelupo Fiorentino FI, Italia, tel. 0571 542611‎. Спробуйте – не пожалкуєте!

Далі >>

 
     

 

Початок   Подорожі   Хто ми   Чому   Контакти