Header image

 

         
           
 

Початок подорожі

Угорщина

Австрія

Швейцарія

Франція

Італія

 

 

036 12-й день. Ferania – Porto Fino (170 км). Вранці знову повертаємося до моря, правда, їдемо по швидкісній дорозі до Генуї і навіть далі, оскільки в Генуї ми бували раніше і «аурелію» на цій ділянці знаємо непогано. До моря виїхали східніше, в районі Спеції. Біля містечка Monterosso починається район, відомий як «п'ять земель» (Cinque Terre). Вздовж моря розташовані майже впритул один до іншого п'ять невеликих містечок, сполучених дорогою. Але автомобільний рух в них заборонено, можна тільки пішки або маленькою залізницею, що проходить по вибитому в скелі тунелю. Італійці вірять, що якщо пройти по цій дорозі (вона так і називається Strada d’Amor) удвох з коханою то все життя проживете разом в любові. Щодо вірувань - справа особиста (наші італійські друзі свого часу там ходили. Треба бачити тепер їх мученицький вираз, коли вони розповідають, що живуть разом «вже 35 років!»), але місця там справді красиві. Рекомендуємо пройтися. Про всяк випадок подумайте про супутника (супутницю), хто його знає.
Від Monterosso піднялися знову в гори і взяли курс на Портофіно. Як видно з назви - це останній порт на «аурелії», там вона, на жаль, закінчується. Але яка крапка в кінці!!!
Портофіно нас вбив наповал! Навіть не знаємо, чим він так бере – маленьке місто-порт, розташоване між високих порослих пініями гір, з набережною, всі магазини на якій – тільки бутіки кращих фірм. З гаванню, заповненою яхтами і човнами, що погойдуються на хвилях. З головною площею, бруківка якої плавно йде в морі, а прибій з легким шипінням по ній піднімається до ніг рибалок і туристів, і так же легко повертається знову в кристально чисте море. З єдиною (!), не дивлячись на велику кількість гостей, платною муніципальною стоянкою (8 євро за годину!). Із старими будинками і віллами, які піднімаються до вершин гір, що захищають бухту.

037 038 039

    В Портофіно для нас час неначе зупинився і ми опам'яталися тільки через кілька годин, бо вже вечоріло. З жалем сіли в машину і повні тихій радості і щімкій печалі (чому?) відправилися на ночівлю в найближче містечко Санта-Маргарита. Бо в самому Портофіно є тільки два готельчики, місць в яких, зрозуміло, не було.

13-й день. Porto Fino – Verona - Lido di Esolo (680 км, час в дорозі 7 годин). Цього дня ми планували подивитися Верону, а ночувати вже під Венецією, в Лідо ді Єзоло.
Верона, якби з неї прибрати всі натовпи туристів, що топчуться біля місць, пов'язаних (або не дуже пов'язаних) з «Ромео і Джульєтта», була б просто прекрасним містом.
Дивовижної краси Арена ді Верона – цирк, що непогано зберігся з античних часів, для боїв гладіаторів, де зараз влаштовуються масштабні оперні спектаклі просто неба. Гармонійна центральна Piazza dei Signori,  Piazza delle Erbe з колоритними кварталами старовинних будинків, римський театр на пагорбі, масивний і похмурий старий герцогський замок або Castelvecchio на березі ріки Adige, поряд з яким стоїть прекрасна тріумфальна арка I ст. до н.е. і т.д.

040 041 042

    Місто, з якого не хотілося виїжджати, але натовпи «паломників», що бродять біля будинку Джульєтти (справжнього) і будинку Ромео (насправді такого будинку немає, просто вибрали  будинок відповідного періоду і тепер всі туристи туди ходять як до будинку Ромео), які обклеюють все своїми безглуздими записочками, черга з китайців, що намагаються поторкати груди Джульєтти на її статуї, фотографуючись з нею. Бр-р-р! Виїхали і дорогою через поля поїхали в напрямку Венеції, в Лідо ді Єзоло.
043

14-й і 15 дні. Lido di Esolo Кожного разу, буваючи у Венеції, ми не зупиняємося в самому місті, а живемо в маленькому курортному містечку Лідо ді Єзоло. Наші друзі-італійці вже давно нам його порадили, пояснивши все дуже просто: ви живете в недорогому (в порівнянні з Венецією) приємному приморському містечку, з якого щодня катером (близько 30 хвилин) пливете до Венеції. І в’їжджаєте  в неї не з тилу (вокзал або аеропорт), а впливаєте з фасаду! І це чистісінька  правда! Щодня вранці ми впливали  в цей рай, причалюючи до пристані біля Сан-Марко, бродили містом, плавали по каналах або ж по островах лагуни, а увечері, повертаючись додому, з цього раю випливали, довго вдивляючись у поступово зникаючу Венецію.
   Прекрасна навіть сама дорога від Лідо ді Єзоло до Punto Sabioni (від якого відходять катери до Венеції і який ніби замикає собою венеціанську лагуну), обрамлена вічнозеленими пініями і полями з маками.  Порада: якщо залишатимете машину на Punto Sabioni, не поспішайте ставити її першу ж парковку, оскільки, чим ближче до пристані - тим ціни менші!
   Від Punto Sabioni відходять катери не тільки до Венеції, але і на острови лагуни. Ми якогосьсь дня, наприклад, побродивши по Венеції поїхали на Murano (столиця венеціанського скла), потім перепливли на Burano (столиця мережива Італії), а звідти просто повернулися на Punto Sabioni.
   Дні, проведені на морі в Лідо ді Езоло і у Венеції завжди заряджають нас такою силою, що зворотна дорога додому вже не буває ані довгою, ані важкою.
І потім, це ж дорога додому!

044 045 046 047

16 день. Lido di Esolo – Eger (965 км, час в дорозі 9,5 годин).  Дорога пройшла нормально, але як завжди трохи заблукали в Будапешті. Ну що за місто! Об'їзної дороги немає, мова незрозуміла, а покажчики коли стоять, а коли ні.

17 день. Eger – Київ. (1055 км, час в дорозі 10,5 годин). Приїхали додому о 21:30. ВСЕ!!!

   
           
     

 

Початок   Подорожі   Хто ми   Чому   Контакти