Header image

 

         
           
 

Початок подорожі

КРІТ

САНТОРІН

КРІТ

ГРЕЦІЯ континентальн

 

1-й день. Київ Heraklion – Agia Nikolaos. Летіли з Києва звичайним рейсовим літаком, оскільки чартери на Кріт закінчувалися 6 жовтня. Ми це наперед знали і свідомо йшли на збільшення вартості авіаквитків (всього лише на $200 за два квитки), оскільки хотіли уникнути туристичних натовпів і насолодиться мертвим сезоном. Що нам і вдалося: народу практично ніде не було, а одночасно впали і ціни на все!
Перед від'їздом нам подзвонили по черзі практично всі друзі, родичі й знайомі щоб повідомити що щойно по телевізору показували що на Кріті стихійні лиха (буревії, дощі, повені) і що всі готелі на побережжі зруйновані і залиті водою. Але міняти вже нічого не хотілось. Полетіли!!
В Іракліоні було ТИХО, СОНЯЧНО, ТЕПЛО і БЛАГОДАТНО! Взяли напрокат машину через Elite car (www.elite-rentacar.gr вони ж www.rent-a-car-athens.gr) і, розпитавши менеджера, дізналися, що ТБ як завжди дещо перебільшило. Дощі і локальний вихід води з берегів були тільки в одному місці – в Ханьї, але й там всі наслідки повинні бути ліквідовані протягом 4-5 днів. І цей прогноз, як не дивно, виявився правдою!
Про греків: Греки - народ південний, експресивний і емоційний. Еллінське телебачення від них не відстає. Вже під час поїздки, дивлячись репортажі і чекаючи прогнозу погоди, ми переконалися, що навіть незначна подія, наприклад, падіння яблук від буревію в одному саду площею не більше 1,5 га, подається журналістами так, що його легко можна переплутати із загибеллю Атлантиди.
Друга важлива особливість греків – їхня щира гостинність, що абсолютно природно поєднується з бажанням поторгуватись з гостем. Торгуватися завжди і всюди не тільки можна, але навіть треба і не тільки на базарі а, наприклад, в тавернах або B&B. Зрозуміло, що в державних установах такого підходу не існує.
Про прокат. Десятиденний прокат Seat Ibiza нам обійшовся всього Є216 зі всіма можливими видами страховок. Особливу увагу треба звертати на те, щоб всі додаткові види страхування, бажані вами, були б дійсно вписані в умови (договір) оренди. Оскільки хитромудрі нащадки Одисея запросто можуть сказати, що все включено, а власне включити - узяти та й «забути». До речі, чутки про «відважних грецьких водіїв» були явно перебільшені, їздять в середньому нормально, а «лихачать» якось дивно: там, де можна було б їхати швидше (наприклад, в горах) їдуть з побоюванням, а в місті або на рівній дорозі раптом починають «вишивати». Але ми, чесно кажучи, особливого дискомфорту на дорогах не відчували.

В Іракліоні (місто було назване  на честь Геракла – див. латинську транскрипцію назви) ми почали з візиту до археологічного музею, де і почати знайомство з мінойською культурою. Всі звіти інших мандрівників не рекомендували їздити до руїн знаменитого Кносського палацу, спотворених новобудовою британського походження, але наполягали на корисності огляду місцевого археологічного музею.

001b 001d 002b

РЕМАРКА: Кносській палац, більш відомий як Лабіринт (пам'ятаєте Мінотавра або Дедала з Ікаром?) був унікальною спорудою. Більш ніж 3,5 тисячі років тому він був величезним за площею комплексом з 4-5 (!) поверхових будівель і, напевно, був для своїх сучасників справжнім чудом світу. Сам палац, як і вся мінойська культура, загинули після вибуху вулкану на Санторіні і величезного цунамі, що змив не тільки мінойську культуру, але й трохи не знищив Єгипет.

Музей нас не підвів: дуже цікаво, інформативно і  захоплююче. Отже, рекомендуємо.
Іракліон - порівняно велике і галасливе місто з вельми напруженим трафіком, особливо в ранішні і вечірні часи. Тому ми, віддаючи перевагу невеликим і тихим містечкам, вирішили тут на ніч не затримуватися. Після музею трохи пройшлися старою частиною міста, викупили квитки на Санторін і - геть від шуму міського.
Готель на першу ніч ми замовляли наперед, в Agia Nikolaos. Місто вважається дуже недешевим курортом, але туристів вже майже не було і нам вдалося знайти милий і спокійний готель «Вікторія»  (всього за 30 євро/добу, з видом на море), що стоїть  прямо на набережній. Кинувши валізи і прийнявши душ, ми пішли прогулятися містом і підшукати місце для вечері. Вздовж моря росли оливки, а місцеві старожили спокійнісінько збирали плоди в поліетиленові мішечки.  Така собі патріархальність, а з іншого боку – чого ж добру пропадати?
Тихий теплий вечір, фантастичний захід сонця, свіжа риба й інші морські смаколики – відпочинок починався просто чудово!

001a 003a 003b

2-й день. Agia Nikolaos – Ierapetra – Heraklion. На цей день ми запланували маршрут по відносно необжитому південному сходу Кріта. Чесно кажучи, ми не планували ані відвідини монастирів, ані печери, де за легендою народився Зевс. Ми просто хотіли проїхатися по острову, подихати його повітрям, подивитися на нього зблизька. Ми навіть не мали на цей день певної програми.
Встали раненько, посиділи на пляжі біля моря, де і вирішили їхати снідати в невелике, але судячи з описів типово крітське село – Крітца. По дорозі (ще не було і 10 годин ранку) заїхали на розвалини одного з мінойських палаців. Повне безлюддя –  ми були першими відвідувачами цього дня. Прекрасний вид з розвалин на гори і море, самі розвалини, від яких віяло чимось дуже далеким, але абсолютно реальним, все настроювало на споглядання і приводило в тихе захоплення.

004b 004d

А потім був сніданок на площі, під лагідними променями вранішнього сонця. Повз наш столик поволі проходили крітяни і крітянки в чорному, що йшли в церкву за рогом, на недільну службу. Аромат омлету з свіжими помідорами, булочок, чаю! І повна відсутність бажання і необхідності куди б то не було поспішати. Ми на острові і нам тут добре!..
Після сніданку вирішили їхати на південь, в курортне містечко Ієропетра. Останнє нічим особливим не славилося, просто звичайнісіньке містечко, яких на південному березі Кріту зовсім небагато (на відміну від північно-західного побережжя). Походили містечком і поїхали далі по узбережжю (у цих місцях його було забудовано, причому, на жаль, навіть не пансіонатами-готелями, а якимись господарськими спорудами), де нарешті знайшли маленький безлюдний дикий пляж, на якому вперше й викупалися в крітських водах. Море було теплим, сонце гарячим,  але не спекотним. Ми нікуди не поспішали, а просто відпочивали.
Ближче до вечора нам довелося залишити морський берег і знову взяти курс на Іракліон, оскільки звідти рано вранці у понеділок наш паром відправлявся на Санторін.
Готель ми вибрали поруч з портом, називався він, природно, «Посейдон» (www.hotelposeidon.gr). Вікна і балкон нашого номера (63 євро/доби, з кондиціонером) виходили прямо на порт і море. А неподалік від готелю, по рекомендації портьє, ми знайшли чудову таверну «Karnaгio», явно не призначену для туристів. Можливо, саме тому й ціни на дари моря тут були вищі за всякі похвали. Рекомендуємо!! Тільки розмовляти там треба грецькою! Та і меню тією ж мовою. Але ваші зусилля не будуть марні.

Далі >>

   
     

 

Початок   Подорожі   Хто ми   Чому   Контакти